Вимірювання життєвої ємності легень
З метою оцінки функціонального стану дихальної системи проводиться вимірювання життєвої ємності легень за допомогою спеціального приладу – спірографа.
Життєва ємність легень (ЖЕЛ) - величина, що дорівнює об'єму повітря, яке пацієнт може видихнути після максимально глибокого вдиху. ЖЕЛ характеризує стан апарату зовнішнього дихання, дозволяє оцінювати фізичний розвиток дітей та підлітків, діагностувати різні захворювання.
Процедура визначення життєвої ємності легень називається спірографією . Проведення маніпуляції вимагає від медичної сестри знань про влаштування та принципи роботи апарату, а також навичок дослідження пацієнтів.
Оснащення для вимірювання ЖЕЛ
- Спірометр
- Затискач-прищіпка для носа.
- Чисті мундштуки.
- Стерильний пінцет.
- Марлеві стерильні серветки.
- Місткості з дезрозчинами.
- Облікова документація з маніпуляції.
Послідовність дій
- Інформуємо пацієнта про майбутню процедуру, отримуємо згоду на її проведення.
- Миємо руки, одягаємо рукавички.
- Включаємо прилад до мережі.
- Закріплюємо мундштук на спірометрі.
- Обертаємо рухому частину спірометра до поєднання стрілки з нульовим розподілом шкали, якщо така є.
- Передаємо спірометр пацієнтові, стежачи, щоб його пальці не закривали вентилятор спірометра.
- Надягаємо пацієнтові на ніс затискач-прищіпку, просимо його повернути голову вбік і зробити глибокий вдих, потім повний видих.
- Просимо пацієнта повторно глибоко вдихнути, щільно обхопити мундштук губами та повільно видихнути повітря з легенів.
- Знімаємо показання зі шкали або дисплея спірометра, повертаємо стрілку до нульового поділу.
- Повторюємо дослідження ще 2 рази.
- Фіксуємо максимальний результат до облікової документації.
- Знімаємо змінний мундштук, занурюємо відпрацьований інструментарій у ємності з дезрозчинами.
Описаний метод використовується найчастіше і називається ЖЕЛ вдиху. При цьому пацієнт повинен акцентувати увагу не на силі та не на швидкості видиху, а лише на тому, щоб максимально завершити видих.
Другий метод – це визначення ЖЕЛ видиху. Зі стану спокійного видиху пацієнт робить максимально повний вдих, а потім здійснює максимально повний видих.
Третій метод - визначення життєвої ємності легень у 2 стадії. Пацієнт робить спокійний вдих, після чого максимально видихає та повертається до спокійного дихання. Далі після кількох дихальних рухів з положення спокійного видиху пацієнт робить максимально повний вдих із наступним повним видихом.
