Транспортна іммобілізація при переломі стегна
Перш ніж розібрати докладні інструкції, пригадаємо основні поняття цієї теми.
Іммобілізація - це створення нерухомості пошкодженої (травмованої) частини тіла.
Транспортна іммобілізація - тимчасовий захід, іммобілізація на час доставки потерпілого до лікувального закладу.
Правильна транспортна іммобілізація при переломі стегна має найважливіше значення для подальшого результату цієї тяжкої травми. Згадаймо, що переломи стегнової кістки ділять в основному на 2 види:
- переломи проксимального відділу стегна;
- переломи діафіза стегна.
1-й вид, переломи проксимального відділу (шийки та вертлюгової області) стегна частіше зустрічаються у людей похилого віку. Причиною зазвичай є падіння набік. При цьому відбувається удар областю великого рожна або різкий поворот стегна назовні або всередину.
Ознаками перелому шийки стегна або вертлюгової області є:
- біль у ділянці тазостегнового суглоба;
- зміна форми суглоба;
- скорочення кінцівки;
- поворот ноги назовні;
- неможливість активно підняти ногу.
2-й вид, перелом діафіза стегна - найчастіший вид ушкоджень стегнової кістки. Причини та механізм виникнення:
- пряма травма (падіння на зовнішню поверхню стегна, прямий удар по стегну);
- непряма травма (падіння з висоти із приземленням на випрямлені ноги, гвинтовий перелом у лижників).
Найчастіше переломи стегна супроводжуються значним зміщенням кісткових уламків, обумовлене скороченням м'язів, що прикріплюються до стегна.
Ознаки перелому стегна:
- біль та патологічна рухливість у місці перелому;
- зміна конфігурації стегна;
- укорочення стегна;
- неможливість активно підняти ногу.
Транспортна іммобілізація під час перелому стегна (техніка іммобілізації)
При ушкодженнях у будь-якій області стегна іммобілізацію проводять таким чином, щоб забезпечити знерухомленість 3-х (трьох) суглобів:
- тазостегнового:
- колінного;
- гомілковостопного.
При наданні допомоги при переломах та інших пошкодженнях кінцівок за призначенням лікаря проводять знеболювання для профілактики больового шоку.
Найкращою стандартною шиною для іммобілізації при пошкодженні шийки стегна та стегна є шина Дітеріхса.
Накладення шини Дітеріхса а – медіальна планка шини; б - латеральна планка; в - підошовна частина шини; г -закрутка; д - фіксація підошви; е - фіксація шини поясом до тулуба та стегна; зміцнення закрутки після витягнення кінцівки; з -іммобілізація кінцівки шиною в закінченому вигляді.
Порядок накладання шини Дітеріхса:
- Підготовка шини: розсування браншів на таку довжину, щоб зовнішня половина упиралася милицею в пахвову западину, внутрішнім - у промежину постраждалого та обидві половини виступали за крайпідошви на 10-12 см.
- Фіксація досягнутого положення бранш за допомогою шпеньків: шпенек однієї половини кожної бранші вставляється у відповідний отвір іншої половини. Половини шини зв'язуються між собою бинтом лише на рівні шпенька.
- Прибинтовування ватно-марлевої прокладки або товстого шару вати до внутрішньої (медіальної) поверхні обох половин шини, до проміжного та пахвового милиць.
- Покриття товстим шаром вати гомілковостопного суглоба з наступним прибинтовуванням підошви до стопи. При цьому важливо дуже міцно зафіксувати п'яту, інакше пов'язка сповзатиме, а витягування за стопу не досягнуто.
- Проведення внутрішньої (медіальної) та зовнішньої (латеральної) половин шини нижніми кінцями через дротяні скоби дерев'яної підошви з прилагодженням до бокових поверхонь тулуба та кінцівки. При цьому необхідно додатково обернути шину ватою в області кісточок, колінного суглоба та великого рожна.
- Укладання по задній поверхні мобілізованої площі сходової або пластмасової шини. Ціль: краща іммобілізація, створення деякого згинання в колінному суглобі, розслаблення м'язів кінцівки.
- Прикріплення шини до тулуба спеціальними лямками, ременем, тканим матеріалом, проведеним через щілини верхньої бранші.
- Обережним потягуванням за стопу виробляється витягнення кінцівки до того часу, поки виправити вісь пошкодженої поверхні. При цьому поперечні перекладини браншей повинні впиратися в пах і пахву. У такому положенні стопу фіксують закруткою до нижньої поперечної перекладини.
- Остаточна фіксація шини до тулуба циркулярними ходами бинта. На рівні торса, стегна та гомілки фіксація має бути найбільш міцною. При тривалому транспортуванні (евакуації) використовуються гіпсові кільця, що виготовляються із 7-8 шарів гіпсового бинта. Усього накладають 5 кілець: 2 - на тулуб і 3 - на кінцівки (як на малюнку в частині "ж").
За відсутності шин Дітеріхса краще скористатися сходовими шинами.
Транспортна іммобілізація нижньої кінцівки при пошкодженні стегна а - збирання сходової шини; б – накладання шини.
Застосування сходових шин при переломі стегна (техніка):
- 2 шини зв'язуються разом по довжині, згинаючи нижній кінець однієї з шин у поперечному напрямку на відстані 20 см від краю. Вийде подовжена шина для накладання по зовнішній поверхні пошкодженої кінцівки, а також по бічній поверхні тулуба до пахвової западини.
- 1 шина готується для накладання по внутрішній поверхні стегна.
- 1 шина моделюється з поглибленням для п'яти, литкових м'язів, з підстопником та невеликим кутом згинання в колінному суглобі.
Пластмасові шини накладаються аналогічно.
Якщо відсутні стандартні шини, транспортна іммобілізація при переломі стегна проводиться підручними засобами: рейки, лижі, пучки хмизу та інші предмети достатньої довжини для знерухомлення трьох суглобів (тазостегновий, колінний, гомілковостопний).
ТРАНСПОРТНА ІММОБІЛІЗАЦІЯ ПРИ ПЕРЕЛОМІ КІСТОК ПЕРЕДПЛЕЧЧЯ (ПРАВОГО), ТРАНСПОРТНА ІММОБІЛІЗАЦІЯ ПІД ПЕРЕЛАМІ БІДРА — Сестринська справа та маніпуляційна техніка